Моя проблема полягає в тому, що мені належить відлучати від грудей дочку 2 г і 5 м-кодів.
У нас повна, здорова сім’я, є і папа і брат 6 років. Бабусі живуть далеко. Моя мама приїжджала, коли дівчинці був 1 р. Тоді відлучити не вийшло. Ми були вимушені майже не розлучатися, в теплу країну виїхати планувала, але не вийшло. Дача теж не личила, тк був лютий. У результаті ми промучували тиждень. Молоко не пішло, дівчинка відчувала себе погановесь час плакала, вередувала. Нормально не спала вся сім’я. Я злегка підціджувалася, щоб зняти біль. Але ледве чула голос дочки, як груди знову наповнювалися, голова розколювалася, а дитя лізло на руки і заподіювало мені пекельний біль дотиками. Вобщем, зробили вивід, що просто нам ще не час і кинули знущання. Отложили до наступної маминої відпустки. Але потім виявилось, що відпустка по незалежних від нас причинах буде лише в липні.Отже, мама приїде через місяць. Можна будемені із старшим жити в квартирі, мама з дочкою будуть на дачі. Декілька днів повинне хватіть
Но мене мучить низка запитань і сумнівів, знайти відповіді на яких і отримати поради мені б дуже хотілося від членів співтовариства.
Картіна така. Дівчинка розвинена добре. З 1г і 8 м-кодами говорить пропозиціями, ясно виражає думки, грає, любить читати з мамою книжки. Дивитися з братом мультики. По характеру самостійна. Найчастіше знає чого хоче і як цього досягти. Розуміє і адекватно реагуєна слова «ненадо» і «нельзя». У нас немає істерик в магазинах, немає бажання забрати у іншого дитяти в пісочниці іграшку і тд. Проситься давно в туалет будинку і сама ходить на горщик на дачі.
Но, що касаєсF «сиси», тут просто аут! «Сися» вже дістала всю сім’ю! Наш папа, святого терпіння людина, що обожнює дочку, вже виходить з себе, тк ця вимога звучить невозможно часто. Ми спимо утрьох. Вона смокче перед денним і нічним сном. Частовдень може просто не випускати груди з рота дві години. Намагаюся вислизнути – пробуджується і плаче. Тоді ламається режим, залишок дня йде сторчака. Перед пробудженням вранці може смоктати години 1.5. Встали, вмивалися, поїли. « Мама, я хочу спати!» - це тонкий натяк на полежати з цицею хвилин 20-30 під книжку. Може попросити у будь-який момент. Посеред варива супу, під час приходу гостей, за бажанням своєї лівої ноги. Все кидай і давай їй груди.
Пробовала не дати. Істерика.Їй взагалі істерики не властиві. А якщо і трапляються, її легко відвернути, заспокоїти. Але лише не в цьому випадку. «Мамочка, ну будь ласка!!! Ну будь ласка, будь ласка, будь ласка!!!!! Ааааааааааа! Ну мені дуже хочестя цицю! Ну мама, мамуся, ну будь ласка!!!!» Падає в ноги, слезьмі умивається. Щиро нещасне і ридаюче дитя. Більше 20 хвилин я не витримую. І ніхто не витримує. 10 -20-30 хвилин і дитя щасливе, біжить грати і натупаєт світ.
Меня вся ця ситуація напрягаєт жахливо. Це відриває масу часу від мого активного денного життя і останніх членів сім’ї. По 1-1.5 години утреннее пробудження, 0.5 – 2.5 години денний сон, 0.5-1.5 години укладання на ніч. Плюс денні циця-тайми. Я не говорю про ніч. Спить зі мною і скільки там она смокче, не знаю.
Я дуже хочу з цим покінчити. Остался місяць. Швидше б!
Но, до проблеми. Я боюся, залишити її довго. Найбільше, на скільки ми розлучалися, це декілька годинвдень. Вона ніколи не спала без мене ні вдень ні вночі.
К бабусі доведеться звикатися заново. Може тиждень за 2 звикнеться. Тоді розлучимося.
Но як дівчинка це сприйме? Я боюся, що для неї це буде сильна психологічна травма. Вона ще не розуміє розмови по телефону. Вона не має відчуття часу. Вона не разлівчаєт «завтра» і «через п’ять дней». Як її підготувати?
Я знаю її – для неї це буде просто удар, якщо я зникну разом з братом. Мужа яне враховую, тк у нього робота пов’язана з відсутністю будинку мясяцамі, його швидше за все в липні не буде. Нас всіх раптом не стане, буде лише бабуся, яку вона знатиме 2-3 тижні.
Что робити? Як пом’якшити? Чи можна як те підготуватися і підготувати дівчинку?
Еслі я з цим не покінчу, я з’їду з глузду. Но як не травмувати дитяти?
Заранєє велике спасибі всім, хто попрацює написати мені какиєї те міркування!
нинішній дитсадок дорожчає в геометричній прогресиі. Встало питання - як позначиться зміна дитячого саду на дочці 4г.?она дуже важко до того саду звикала….навіть зараз інколи ритуально поплаче при розставанні вранці.
а як ви вирішуєте подібне питання - економія або психологічний комфорт дитяти?
Знайома мамуся, що виховує чудового парубка 5,7 років просить допомоги… Хлопчисько лається матом! Де взнав, як набив руку у вишуканих перлах, питання десяте (те, що в сім’ї не лаються, це точно). Що порадите? Фізичні заходи дії не допомагають, доходить до смішного: його луплять, а він ще і лається в голос…
Дівчинці 3,8
Днем памперс зняли в 2 роки - швидко, без проблем.
она сама проситься, якщо треба - терпить, ну, тобто, зовсім “доросле” створення.
Днем вона не спить, так що проблеми не виникає.
Ночью спить в памперсі. І у мене все рука не піднімається зняти його. Причин неськолько
1. До недавнього часу вона дуже часто просила пити вночі, і, соотвественно, писала багато. Тепер вона не п’є, спитьВсю ніч, але памперс вранці полний
2. Пописати вночі не пробуджується. схоже, і не турбується особливо (я її по радіо няні чую, я б пробуджувалася, якби вона в напівсні ворочалася дуже сильно
3. Я особисто з жахом думаю про те, щоб по будильнику вставати і її вести писати. Перші 3 роки вона взагалі жодної ночі не проспала, не пробуджуючись. Я дуже втомилася. Просто дуже. Ну, мами несплячих дітей зрозуміють. Зараз я нарешті сплю пристойно, але вранці встаю рано ( на роботу) і варіант розсипатися мене приводить в святий жах (тут вона хворіла і вставала по будильнику перевіряти температуру - через 3 ночі я була як зомбі.
4. Якщо вночі її розбудити - те вона не відразу засинає. А якщо вже під ранок - тоді зовсім складно. А спить вона і так небагато - макс 10 годин на добу виходить, і цього, до речі, їй і так хапає ооооочень з натягом.
Родітелі “пізніх” в цьому плані дітей, поділитеся - а як ви знімали? Я по тегах поглянула - але там все про малят зовсім.
Ви своїх будитье? Або самі пробуджуються?
Самі йдуть в туалет???? Вночі?? І назад потім лягають в ліжко і накриваються? Або у вас горщик в кімнаті вночі стоїть?
Ілі хтось чекав сухого памперса до ранку, а потім сніал?
дитяті 6,5 років цього року в школу і тому з садка нас “вигнали” на літо
і тепер спантеличилися питанням як би організувати дитяти на літо . у поліклініці запропонували сьездіть в реабелітационний центр на 2 тижні, він в іншому місті
бабушка у нас віднеслася до ідеї дуже негативно, типа дитя там плакатиме і без мами не зможе ..
как зрозуміти чи готове дитя до отездам з будинку ?
Є хлопчик 4 років. Два місяці тому народилася у нього сестра.
Я дуже стараюся йому увагу зробити скільки можу, але молодша завжди на руках, а спить тепер все менше і менше.
Думала що немає у нього ревнощів. Удома цього не показує. Але біда прийшла з іншого боку.
В саду вихователька сказала що б’є дітей, особливо дівчаток. Агресивно, ізподтішка. Він не ігаєт з дітьми виявляється, або один, або кидається в нїх піском, б’ється або ламає їх конструктори, паски і тому подібне Мені не говорили, не хотіли розстроювати доки батьки ізцарапаной дівчинки не поскаржилися.
Меня лякає не стільки його агресія, думаю це пройдет, а то що він не грає з дітьми.
У мене є підозріння що він за весь рік так і не навчився грати з ними. У початки року мені говорили що він не грає тому що у дітей своя банда, вони з ясель знайомі, що на початку року так всі новачки, новідімо він так і не грав ніколи.
Всад ходити подобається, говорить що подобається, розповідає що грав з Кристиною, а потім з’ясовується що цю саму Кристину він постійно лупить, тому що одягаються поруч.
Развіваєтся орошо, заняття любить і майже все робить як воспітатеь велить, а з дітьми ось так :(((
Еще ударив кофтою педагога по фізкультурі днями, мабуть щось їй пригадав, а вона як всі фізруки трохи вимоглива. А вчора папу ударив впервий разів тому що вимкнув його іграшку на комп’ютері. Він ще багато часуза комп’ютером проводить, каюся. Часто ми його забороняємо взагалі, не включаємо і все, але часто йому це дозволяється коли я не можу одночасно двома займатися, а йому вже набридло малювати, конструктор збирати.
У нас є обов’язкові речі, які віD робить лише зі мною, - вранці його в сад збираю, весь час доки він не пішов я з ним. Увечері забираю і доки молодша спить ми гуляємо на бульварі, нічний ритуал, включаючи казку в ліжку теж я з ним, з папою не бажає.
Дайте рад якповодитися з ним, як організувати правильно його дозвілля, щоб молодша нам не стояла на заваді. Як його навчити грати з дітьми? У чому причина агресії?
Буду вдячлива за координати психологів в Москві.
добридень!
девочка 4 роки недавно почала гризти нігті, причому дуже активно! гризе ногмті і шкіру довкола них…
прічин багато - рік тому народився брат, пів роки тому виїхали до Таїланду і доки додому не збираємося (нудьгує по Пітеру), і 2 тижні тому пішла в місцеву школу (мова доки мало знає) і тепер руки з рота не виймає…
Вопрос як відучувати її від цього? домовленості не допомагають!
заранєє дякую!
Черговий лист від вихователя ДОУУ, витримка:
“… при формуванні у дітей полорольових якостей якось прагну визначати, що властивіше хлопчикам, що дівчаткам, які орієнтири необхідні для того, щоб сформувати в майбутньому материнські, жіночі якості у дівчаток і усвідомлення відповідальності і чоловічих якостей у хлопчиків… Ось діти мене запитують, чому це хлопчик одружується на хлопчику… Виявляється, щосили на ТБ гуляє реклама:
Черний чай ічай зелений
вишлі заміж за лімона,
а їх брат одружувався на персику!
Що з цим зі всім робити, як Вам здається?”
Вот і я хочу вас запитати, дорогі мої, що з цим всім робити? Заохочувати?
Здрастуйте.
Дочке 4 роки 6 місяців. Часто (майже щодня) ходимо гуляти в парк із ставком. У ставку дві качки з качатами. Дочка із задоволенням на них смотріт, кормит, что-то про них спрашиваєт, я відповідаю.
У її є улюблені персонажі ігор - кішки. Вона і сама "киска" і грає в іграшкових кішок. Раніше грала наприклад так (сенс гри): кішки пішли на охоту, поймали мишей, положили у холодільник, сварили і с’їли.
А сьогодні прийшли з прогулянки з парку із ставком, дочка пішла грати. Чую: "Кошки зловили мишу і качку з утятамі, один кіт з’їв мишку, а інший - уток".
Ськажіте, это нормально, днем радісно дивитися на "уточек", а увечері є їх іграшковими кішками? Поїдання в іграх мишей мене теж злегка удівляло, но мишей хоч би ми не ходимо дивитися і годувати.
«діти-дошкільники дуже люблять ритуали. Їм поважно знати, що, коли і в якій послідовності відбуватиметься. Спочатку я дивлюся “Добраніч, малята”, потім йду купатися, потім надіваю піжаму, мама приносить мені молоко, я обіймаю ведмедика, мама мене вкриває і цілує. Все добре, все як завжди, можна спати. Але якщо раптом ведмедик кудись зачіпав або мама говорить по телефону і все ніяк не йде цілувати - караул. Дитя не може заснути, крутится, плаче, мається. Це не капризи - йому дійсно погано. Розумні батьки знають, що соромити і перестерігати марно - простіше включити світло, оголосити родинний аврал і знайти-таки ведмедика.
Такая прихильність до порядку для маленького дитяти - спосіб впоратися з тривогою. Адже він і справді зовсім маленький, а світ такий складний, щодня відбувається стільки нового, і хоч щось має бути незмінним. Тоді можна, спираючись на ці острівці спокою і передбаченості, рухатися далі, ріськовать, пробувати, розвиватися. Чим більше в даний період життя дитяти відбувається змін (пішов в дитячий сад, переїхали на нову квартиру, народився братик і тому подібне), тим важливіше зберігати незмінним те, що можна…»
Цитата із статті «Ритуали: навіщо вони потрібні дитяті?» сайт Психологічного центру Адалін http://adalin.mospsy.ru/l_03_00/l0100.shtml
Начала згадувати наші родинні ритуали – не надто багато. Мабуть, повторення улюблених мультфільмів, книг, казок, історій, сюжетів ігор. Є певний алгоритм укладання спати. Може бути щось ще, але відразу не згадується.
Как ви вважаєте, подібні ритуали корисні або шкідливі для дитяти?
Поделітесь, чи є у вашій сім’ї цікаві ритуали?