Шановані мами і папи дітей, що підросли, живуть в крупних містах Росії, в Москві і Петербурзі особливо. Чи не розповісте, в якому віці ви вже починали відпускати дітей побути десь зовні удома одних, на нетривалий час? Скажімо, погуляти у дворі?
У мене дочка, 5,5 років, почала оголошувати, що вона вже велика, що вона хоче "сама", "ты мене там-то почекай, а я ось тут сама погуляю". І в принципі, вонарозумна, не побреде нікуди, не заблукає в трьох соснах. Розмови про "никуда не ходи з чужімі" і так далі, естессно, ведуться давно і постійно. Розуміє і усвідомлює. Але звичайно, залишати її однієї де б то не було в місті я боюся. Їй пояснюю, що так, ти велика, ти можеш і одна, я знаю, але я боюся, а раптом хтось нападе, злодій або грабіжник, а ти ще не можеш себе захистити, тому хай я доки краще буду неподалеку. А підростеш трішки, будеш одна по вулицях ходити і їздити (чекає цего "подрастешь" дуже нетерпляче).
Сейчас відпочиваємо в заміському пансіонаті (під Пітером) - ну, там можу на 5 хвилин її однієї у фойє залишити, щоб мене почекати. У кафе можу одну відправити, щоб сама купила собі чупа-чупс. Але піти в номер, а її залишити грати на дитячому майданчику одну не можу. Хоча довкола такого ж віку діти гуляють одні, дуже багато (там взагалі дітей багато). І навіть немовлят мами залишають на піклування старших 5-6-річних сестер, а самі вирушають на процедури. І нічого страшного начебто не відбувається… і самостійність, отже, розвивається…
В сумнівах я. Коли (у якому віці) і де це вже можна? Про американські норми "до 12 років не залишати одного" знаю, але живу-то я не в Америці, а тут, де п0яд з моєю дочей у дворі грають семирічні діти одні, і це в порядку віщою. Подруги з дітьми стверджують, що взагалі вже в 4 роки їх сини грали одні у дворі.
Кто що думає? Цікаво в першу очередь думка росіян з великих міст.
Выразите свое мнение
Если вы хотите добавить свой комментарий, вы должны войти как зарегистрированный пользователь.