Не люблю воспітивать\делать замечанія\упрекать\одергивать і ін. чужих дітей, так само як не люблю і огда чужі люди ачинат робити зауваження моєї дочрі - я рахую це пряма обязаннось і честь батьків або інших довірених осіб, бабусь там або дідусів….
Сегодня обсмикнула поємянника за столом, так він бідний аж зблід від несподіванки і переляку - мабуть дуже вже мене б суворий вигляд… до цих пір випробовую незручність перед ним… Пізніше зробила замечаніє сусідському хлопчикові (чес.говоря - не подобається мені цей хлопчик), він заліз на нашу купу піску і повів за собою Люську - а купа те висока - майже 2 метри, просто хлопчак цей взагалі без гальм - з ним окрім батька ніхто не може злагодити, а він буває лише по вихідних, вже бували випадки кражіу нас торік… вообщем приємного мало.. Але я знову таки не упевнена, що поступаю правильно роблячи йому зауваження… ДО цього я просто мовчала - просто відводила дочку подалі (нам 2 роки лише, а йомувже 11), але сьогодні нікого з його рідних не було поруч ось я і не стрималася… Вобще, за великим рахунком я вважаю, що зауваження чужим робити нельз, але можна попросити батьків пояснити ситуацію і деям розповівши заздалегідь про той, що стався…. Розумію також що таким чином можна зіпсувати стосунки з сусідами, але інколи іншого виходу просто немає.. Це моя видимість даної проблемми - те що думає із цього приводу - поделієсьь будь ласка, просто не знаю інколи як реагувати на такі ситуації)))
Выразите свое мнение
Если вы хотите добавить свой комментарий, вы должны войти как зарегистрированный пользователь.