шановані батьки!
особенно психологи!
но і просто батьки теж шановані!
очень потрібна помощь, ибо немає моїх сил.
у нас один хлопчик - 2 роки і 4 місяці. хороший хлопчик. якісний. ласьковий, веселый, открытый і слухняний. був.
роділся ще один хлопчик. три тижні ось завтра. теж хороший, к слову.
і начеб всі ми робили правильно(все так говорят, я знаю). старшого готували. залучали. цілували обидва. на ліжку валяємося разом. шкарпеточки він йому вибирає. серветочки з пачки дістає (памперс відносити отказиваєтся, надо сказати).
вніманія я йому приділяю зараз реально більше. коли була беременная, все діставало страшно, пыхтела і страждала всю дорогу - а зараз мені з ним в задоволення і погуляти і пограти.
не ськазать, что нічого в його житті не змінилося - але істотного нічого.
он сам дуже ласьковий, братика обіймає. цілує. я намагаюся не вмешиваться, не говорити "осторожно акуратно ай, голова ай-ай!", хотя дуже хочеться.
і ось. не дивлячись на це поперло.
крізіс у нього почався і так - ну ситуація незнакомая, он відразу після пологів вже був той, що дико перезбуджує. на все кричав немає. бігав по будинку.
все через домовленості і торг. все через компроміси.
ну якось справлялися.
а тут він в останні дні став вообще просто істеріть вечорами. а відучора став бити - меня, мужа і брата. відно, что від безсилля. найчастіше під час споров, что він буде делать, а що ні. може ще і накричати - просто розкрити рот і голосно крикнути АААА! і стукнути.
радуєт то, что б’є не о8ше брата, но і нас. якщо таке може радувати.
огорчаєт то, что цей ласкавий мальчик, совершенно не схильний доти до насилію, вообще почав битися.
совершенно не знаю, как реагувати. об’ясняю, что так не можна. ображаюся. плачу. жаліє. муж говоріт, что краще взагалі не звертає уваги. начеб навіть дійсно на нього це краще діє. не знаю.
очень буду вдячлива за раду.
Выразите свое мнение
Если вы хотите добавить свой комментарий, вы должны войти как зарегистрированный пользователь.