Психологія та розвиток дитини

Ох вже це слово  "НАДО".
Не люблю його з самого дитинства не взагалі, а в такому контексті, може теж пам’ятаєте:
"Может тобі і не подобається хімія, але є таке слово "НАДО". У житті часто доведеться робити не лише те, що хочеш, але і те що "НАДО""
І все, без переконливих пояснень треба і все.

 Разговаривала з директором школи в якій вчиться моя дочка і чую: "Конечно колиїй (моїй дочці) подобається учиться  вона легко відповідає на 5 або 4. А коли не подобається, то 2 і 3. Але є ж таке слово "НАДО". Як же вона жити те буде у вас, якщо не знатиме такого слова"

Меня прямий в дитинство неначе повернули. Бррррр.(Передбачаючи репліки, про мою важкому дитинстві - воно у мене було пречудесне, мене любили мама, папа, бабусі і дідусі, сусіди і вчителі в школі і вчилася я добре і з легкістю)
Нічего схоже не міняється.

Сейчас з дочкой вивчається хімію, хочемо здати її екстерном, щоб час, який буде витрачено в школі на  вивчення хімії, використовувати на що-небудь ще, що буде цікаве.

Сначала так, було "НАДО"учить хімію під час канікул, але воно швидко перетворилося на "ХОЧУ".
І стало цікаве, легко і приємно. І виявляється хімія така цікава наука і пов’язана з багатьма іншими, навіть з суспільствознавством.

Но питання не про хімію.

Какой  є глибиннийсенс в тому, щоб заставляти робити дитяти те, що "НАДО",а не перетворювати слово "НАДО" у "ХОЧУ".

Может в цьому насильстві над молодою особою є якась велика педогогичеськая користь і я її просто не розумію?
І те, що я намагаюся зробити так, щоб моє дитя робило те. що ТРЕБА, тому що він цього ХОЧЕ пошкодить йому в майбутньому дорослому житті?