В сумному настрої пишу те про що хочу порадитися з учасниками цього співтовариства.
Попробую.
Ми пішли в садок. Перші 3 дні йшов буквально з радістю - про мене забував ще в роздягальні.
Далєє - цікавіше.
В четвер - вчора - йти в групу не захотів, почав пхикати але не сльно, пішов з вихователькою.
Осталась в роздягальні за закритими дверима. Поруч мама новачка дивиться за своїм - говорить - плаче. Не висовуюсясиджу далі. Чую - вже ридання з кашлем. Відкриваю двері бачу наступне - мій за столом ридає - йому нянька пхає в рот ложку з їдою - мій кашляє і плаче. Я дитяти негайно кличу до себе - і веду одягати - забираю додому.
Сначала виходить вихователька, потім з’являється завідувачка - всі виражають незгоду що мол забирати не треба, хай освоїться - поплаче і гратиме.
В підсумку ми тихо мирно вирушаємо, я говорю що те типа дитя не виспалося і не в дусі і прийдемо завтра.
Тут ще такий момент. У нас собою була невелика іграшка - я про неї пригадала - заглянула в групу і забрала її із столу - вона лежала там де снідали діти. Вибачилася що заходжу і пояснила що це іграшка наша.
Вечером цього ж дня наш папа йде на збори де завідувачка при всьому іншому "распекает" якусь маму яка "сегодня влетіла в групу вихватила грубо іграшку у дитяти (який грав з нею!!) і гаркнувши Віддай - це наше пішла - ось бачите, які батьки єу нас, робіть виводи".
Папа був м’яко кажучи здивований, а оскільки він на моє прохання записав збори на диктофон (орг питання - що те не забути там те та се) - я прослухала запис і здивувалася теж (а вірніше сказати невимовно розстроїлася - дуже не люблю я коли такі гидоти про мене гоEрять).
Сегодня в сад дитя йти відмовився і вже не захотів заходити і в групу.
Забрала додому.
Решила обговорити із завідувачкою вчорашню ситуацію про яку написала вище вт.ч. про збори.
Прічем, упевнена була абсолютно що це воспіталка навіщо те себе захищає (дуже хотіла б взнати - навіщо).
Візіт здивував мене більш всього.
ОКАЗИВАЄТСЯ!! завідувачка була в групі і своїми очима бачила як я відібрала іграшку у маляти.
Она брехала мені нахабно прямо в очі.
Про ситуацію з насильним годуванням не сказала нічого виразного - типа ок годувати не будемо, хай самостійно їсть.
Вопрос - навіщо такі штуки витворяти з батькамі?
Что б знали своє місце? Принизити заздалегідь що б не випендрівалісь?
Как все це пояснити? У мене голова оцінити ситуацію не в змозі.
Выразите свое мнение
Если вы хотите добавить свой комментарий, вы должны войти как зарегистрированный пользователь.