Психологія та розвиток дитини

Ось нам і 5 років. Перший майже ювілей. Надивившись на спроби дочки купити іграшки, якими б внук грався, я зважилася на практиці втілити свій принцип вибору дарунків. Вранці разом з внуком ми поїхали в магазин іграшок. Очі розбіглися не лише у внука, але і у мене. Першим схаменувся внук. Спочатку він зажадав вивести його з дівчачого відділу, куди я за інерцією зайшла. Потім ми знайшли «чоловічий»відділ.
І тут мене спіткало жорстоке розчарування. Внук відразу розділив іграшки на дві групи: захоплене «юшки-ти» і зверхнє «Та.». Причому, пірати, скелети, зброя, динозаври, скорпіони, павуки, ігуани і т.д попали в групу «юшки-ти». У групу «Та» увійшли конструктори LEGO, машинки на дистанційному керуванні і літаки.
Увідев яскраве страховище, яке внук жваво поцупив з полиці і приніс мені з криком «Ось мій дарунок», я мимоволі вигукнула: «Немає!». Внук злегка розстроївсяі вирішив зробити другий захід. Друга спроба вибору дарунку була не набагато успішніша. Перше китайське чудовисько змінилося другим.
Прішлось застосувати тактику домовленостей. Все LEGO конструктори, машинки, екскаватори літаки були категорично знехтувані. Внук з надією дивився в очі і з просячою посмішкою тягнув: «Ну бабуся, Ну будь ласка”. Щоб не псувати внукові день народження, я запропонувала внукові компроміс: запитати у дорослого дядька, який схоже теж шукав дарунок у відділі іграшокщо б вибрав він. Відповідь дядька була непедагогічною, але чесною: «Якщо чесно – те .», - і він вказав на ту ж коробку з чудовиськами, яку хвилину тому приносив мені внук. Представивши цих чудовиськ в своїй квартирі і швидко зміркувавши, що мені їх ще,B3 щодня прибирати, я вирішила не задаватися без бою.
После довгих переговорів з внуком і дядьком ми зупинилися на покупці набору з павука, скорпіона, ігуани верблюда і якихось виродків, озброєних до зубів.
Бой китайським чудовиськам був проігран.

ps? До речі, внук із задоволенням грається цими іграшками.
Ждем наступного дня народження